Захист авторського права

У разі порушення його авторських прав, автор може та й по­винен звернутися до суду. Це також мають право зробити його спадкоємці й інші правонаступники. Однак автори часто не здатні самотужки захистити свої права на належному рівні. Якщо ж автором укладений договір з авторською організацією, вона представлятиме його інтереси в суді. На прохання автора позов може бути поданий і прокурором.

Власник виключних прав на твір може вимагати від суду  для захисту своїх прав вчинення таких дій:

– визнання прав;

– поновлення своїх прав;

– припинення дій, що порушують права власника;

– примусового виконання обов'язків у натурі;

– відшкодування збитків, виплати компенсації, стягнення доходу, отриманого внаслідок порушення;

– відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

– інших передбачених законом дій для забезпечення позову.

У разі порушення особистих немайнових і майнових прав українським законодавством передбачені цивільно-правовий та кримінально-правовий захист прав.

     Цивільно-правовий захист авторського права

Зазвичай, авторсько-правові спори розглядаються районними, міськими й обласними судами загальної юрисдикції, адже спеціалі­зованих судів Україна поки що не має. Якщо ж обидві сторони конфлікту є юридичними особами, – справа може бути розглянута в господарському суді. Законодавство передбачає також можливість передання справ на розгляд до третейського суду.

Підставою для судового захисту прав є такі порушення:

– вчинення дій, що порушують особисті немайнові та майнові права суб'єктів авторського права й (або) суміжних прав чи створюють загрозу такого порушення;

– піратство у сфері авторського права;

– плагіат;

– увезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право та (або) суміжні права, примірників їхніх творів, фонограм, відеограм, програм мовлення;

– будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту­ авторського права та (або) суміжних прав, зокрема виготовлення, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження                  й застосування засобів для такого обходу;

– підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу суб'єктів авторського та (або) суміжних прав чи особи,                       що здійснює таке управління;

– розповсюдження, ввезення на митну територію України з метою розповсюдження, публічне сповіщення об'єктів автор­ського та (або) суміжних прав, з яких вилучено чи змінено інформацію про управління правами, зокрема в електронній формі.

      Кримінально-правовий захист авторського права

Якщо застосування цивільно-правових способів захисту не дає результатів, можна притягти порушників до кримінальної відповідальності. У сфері авторського права цю можливість тривалий час вважали крайнім заходом і майже не застосовували. Однак з появою в 2001 р. нового Кримінального кодексу України ситуація помітно змінилася. На відміну від поперед­нього Кримінального кодексу України 1960 р., охорона автор­ських прав здобула тут суттєву підтримку. Так, статтями 176 та 177 КК України за незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури та мистецтва, а також інше використання­ чужих творів передбачений штраф від 200 до 1000 неоподатковуваних мінімумів (від 1000 до 2000 – при повторному по­рушенні) чи виправні роботи й навіть позбавлення волі строком до двох років.

Кримінальна відповідальність настає  за умови­, якщо:

– об'єкт авторського права, права на який були порушені, охороняється законом;

– злочинні дії були здійснені навмисно;

– порушення завдало матеріальної шкоди суб'єктові автор­сь­кого права у значному, великому чи особливо великому розмірі.

Позивач у кримінальній справі не сплачує державного мита при поданні цивільного позову в кримінальній справі та може перекласти пошук доказів для обґрунтування пред'яв­лених до цивільного відповідача вимог на плечі представників державного обвинувачення.