Авторське право поширюється на твори науки, літератури та мистецтва, що є результатом творчої діяльності, завершені й незавершені, оприлюднені та неоприлюднені, незалежно від їхнього призначення, жанру, обсягу і мети.

Також автор­ським правом охороняються передачі організацій мовлення, що розміщені на території України та здійснюють мовлення за допомогою передавачів, розташованих на цій території.

–  літературні письмові твори (книги, брошури, статті тощо);

–  музичні твори з текстом і без тексту;

–  аудіовізуальні твори;

–  твори образотворчого мистецтва;

–  драматичні та хореографічні твори, пантоміми;

–  фотографічні твори, зокрема й виконані способами, по­­­діб­ними до фотографії;

–  похідні твори;

–  збірники творів, енциклопедії, інші складені твори;

–  титри для дублювання, озвучення, субтитрування україн­ською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів.

 Суб’єкти авторського права

 Суб'єктами авторського права є особи, котрим належить суб'єктивне авторське право на твір. Ними можуть бути як громадя­ни України, так й іноземні громадяни чи особи без громадянства­. Вік фізичної особи, що є суб'єктом авторського права, не впливає­ на охороноспроможність твору. Суб'єктивне авторське право на твір виникає внаслідок створення твору, успадкування чи передання авторських прав за договором.

–  автори;

–  співавтори;

–  спадкоємці;

–  правонаступники.

Представляти інтереси власників авторських прав можуть організації колективного управління правами.

Особисті немайнові права авторів

Немайнові права чи не найбільше пов’язані із особою автора. По-перше тому, що є невідчужуваними, тобто за будь-яких обставин залишаються у автора і не можуть належати нікому окрім нього. По-друге, саме немайнові права, що в багатьох країнах Європи називають «моральними правами»  часто стають тим єдиним важелем впливу, що дозволяє авторові ефективно боротися із їх порушниками.

До немайнових прав автора належать:

–  право авторства;

–  право на ім'я;

–  право на псевдонім;

–  право на збереження цілісності твору;

–  право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору.

Майнові права авторів

Ця категорія прав не дарма названа майновими. Вони виконують функцію­ своєрідної валюти інтелектуальної власності, позаяк можуть бути продані, передані за ліцензією чи за договором.

До майнових прав автора належить право на використання твору та право дозволяти чи забороня­ти іншим особам:

–  відтворення твору;

–  публічне виконання та публічне сповіщення;

–  публічну демонстрацію і публічний показ;

–  будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;

–  переклади творів;

–  переробки, адаптації, аранжування й інші подібні зміни творів;

–  включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;

–  розповсюдження через перший продаж, відчуження іншим способом або здаванням у майновий найм чи прокат;

–  подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів  з будь-якого місця й у будь-який час за власним вибором;

–  здавання в майновий найм;

–  імпорт примірників творів.

Цей перелік не є вичерпним, надаючи авторові значно ширші можливості.

    Твори, що не охороняються авторським правом

До об'єктів авторського права не належать твори, що не є резуль­татом творчої діяльності (технічний переклад, набір, копіювання ­тощо) та не можуть бути віднесені до сфери науки, літератури й ми­­стецтва. Українське законодавство подає чіткий перелік категорій і об'єктів, які не підлягають авторській охороні. До них належать:

–  твори, що є суспільним надбанням і термін авторсько-­правової охорони яких закінчився (крім немайнових прав);

–  ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи­, способи, концепції, відкриття;

–  інші об'єкти, що зазначені в законі як такі, що не охороняються авторським правом.