Головна | Статті по праву та ЗМІ | Реєстрація | Вхід

 
//myphonebox.ucoz.ru/ 
Меню сайту

Категорії
Медіаправо [27]
Право в Інтернет [1]
Авторське право [9]
Корисні поради [3]

Наше опитування
Як ви дізналися про наш сайт?
Всього відповідей: 296

Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Медіаправо

Взаємодія судів та ЗМІ

Питання ефективної співпраці судів та журналістів пов’язані з забезпеченням дотримання двох конституційних цінностей – вільної преси та справедливого суду.
З одного боку – журналіст не тільки має право, але й зобов’язаний висвітлювати важливу для суспільства інформацію, зокрема пов’язану з діяльністю суду чи з розглядом конкретної справи. З іншого, висвітлення інформації може порушувати права чи інтереси людини – учасника процесу, членів його родини, або його друзів. Навіть, належним чином підготовлений журналістський матеріал може розцінюватись як тиск на суд, або створити загрозу порушення не менш вагомих принципів права, таких як неупередженість, всебічність та об’єктивність розгляду справи. В тім, необхідність дієвої співпраці між судами та журналістами має бути налагоджена, попри потенційну небезпеку створення нового ланцюгу судових процедур, пов’язаних зі збереженням балансу між обома конституційними цінностями. Умови, за яких цей баланс буде дотриманий, вимагають наявності кваліфікованих кадрів як серед журналістів, так і серед працівників суду.

Спільні відносини між ЗМІ та судами можна назвати «трохи занадто напруженими», проте вони неминучі. Так чому б не зняти напруженість та не створити необхідні умови для плідної співпраці?

Правова обізнаність, яка допоможе журналісту при створенні ним сюжету чи репортажу, істотно покращить якість подання інформації та мінімізує можливе втручання в право учасника процесу на справедливий суд. Наявність прес-служб в судах та ефективна їх робота не на громадських засадах, а на бюджетній основі, могла би стати тією необхідною ланкою між журналістом та судом.

Слід зазначити, що висвітлення інформації, яка виходить з залу суду має бути ретельнішим чином зважена. Я вважаю, що такого роду репортажі, після їх монтажу, тобто кінцевий матеріал, має обов’язково погоджуватись з усіма особами, що опинились в кадрі.

Конституційний принцип гласності, який також знайшов своє відображення в Законі України «Про судоустрій» та загальній частині цивільно-процесуального законодавства допускає проведення відео зйомки та транслювання судового засідання, але з дозволу суду (на підставі ухвали) та за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі. Зауважу, що навіть при наявності згоди учасників процесу на проведення відео зйомки, суддя має дискреційне право приймати рішення. Але тут, як завжди, є дещо цікаве. Відмова від проведення відео зйомки має бути вмотивована. Проте цей маленький нюанс аж ніяк не впливає на внутрішнє переконання судді, який навіть і виносить ухвалу про відео зйомку, як правило, не мотивує своє рішення.

Підсумовуючи, хочу зазначити, що прямий контакт між журналістом та суддею приречений на провал. Тому, належна та взаємно корисна співпраця має бути опосередкованою. Саме створення прес-служб з кваліфікованими прес-секретарями при судах може вирішити проблеми вакууму між ЗМІ та судовою гілкою влади.

Андрій Крістенко

http://khpg.org.ua/

Категорія: Медіаправо | Додав: cognos (10.01.2011)
Переглядів: 1690 | Теги: медіаправо, суд та ЗМІ, преса і судова влада, судова практика ЗМІ
Всього коментарів: 0
Новинки
Експрес-курс "Авторське право"

Відеоурок "Географічне зазначення походження товарів"

Календар