Головна | Статті по праву та ЗМІ | Реєстрація | Вхід

 
http://myphonebox.ucoz.ru/ 
Меню сайту

Категорії
Медіаправо [27]
Право в Інтернет [1]
Авторське право [9]
Корисні поради [3]

Наше опитування
Як ви дізналися про наш сайт?
Всього відповідей: 289

Пошук

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Статті » Корисні поради

Правові споcоби захисту прав у суді

Афанасьєва К. О.

 викладач Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат філологічних наук

 

 

Правові споcоби захисту прав у суді

 

У разі порушення його авторських прав, автор може та й по­винен звернутися до суду. Це також мають право зробити його спадкоємці й інші правонаступники. Однак автори часто не здатні самотужки захистити свої права на належному рівні. Якщо ж автором укладений договір з авторською організацією, вона представлятиме його інтереси в суді. На прохання автора позов може бути поданий і прокурором.

Після смерті автора в разі порушення його авторства, недо­торкан­­ності твору, неправильної вказівки імені автора захист мають­ право здійснювати його спадкоємці чи особа, на яку, згідно із заповітом, покладений такий обов'язок. У разі, якщо  сталося порушення майнових прав спадкоємців, це дає їм право­ за­хищати свої майнові інтереси. Якщо автор або його спадкоємці за авторським договором про передання виключних прав пере­дали свої права на використання твору третій особі (видав­­­ни­цтву, театру, студії та ін.), захист порушених прав, згідно зі ст. 32 Закону­ України "Про авторське право і суміжні права", покладається на цю особу. Однак, якщо така особа ухиляється від їх захисту, автор або його спадкоємці можуть захищати порушені права самостійно.

Коли сталось укладання авторського договору про передання­ невиключних прав, право на захист зберігається за автором або його спадкоємцями, крім випадків, передбачених дого­вором. Майнові права авторів, які надали повноваження на колективне керування правами спеціально створеним для цього органі­заціям, підлягають захисту цими організаціями.

Захист службових творів здійснює особа, що володіє ви­ключними правами на використання таких творів. За україн­ським законодавством, цією особою є роботодавець, якщо в договорі між ним і автором не передбачено інше. Тож саме він уповноважений на захист порушених прав.

Власник виключних прав на твір може вимагати від суду для захисту своїх прав вчинення таких дій:

– визнання прав;

– поновлення своїх прав;

– припинення дій, що порушують права власника;

– примусового виконання обов'язків у натурі;

– відшкодування збитків, виплати компенсації, стягнення доходу, отриманого внаслідок порушення;

– відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

– інших передбачених законом дій для забезпечення позову.

Далі розглянемо окремі з прав детальніше.

Визнання прав. Як вже згадувалось раніше, реєстрація права не дає особливих переваг його власникові. Документ, що засвідчує факт реєстрації прав на твір не може бути беззаперечним доказом володіння цими правами. Адже не лише позивач, а й сам порушник може наполягати на приналежності прав на твір йому. У цьому випадку позивач у першу чергу повинен довести наявність в нього прав на твір та вимагати від суду їх визнання. 

Припинення дій, що порушують права власника. Згідно із статтею 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" власник авторських або суміжних прав має право вимагати припинення навіть підготовчих дій до ймовірного порушення його прав. Також можуть бути призупинені митні процедури, якщо є  підозра, що з митної (або на митну) територію України можуть потрапити контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм тощо. До завершення розгляду справи суддя може винести ухвалу про заборону відповідачем використовувати у будь-який спосіб твори, фонограми та відеограми, що є предметом суперечки. Зокрема відповідач не має права у цей час продовжувати поширювати примірники творів та фонограм, здавати їх у прокат або ж відправляти на експорт.

Примусове виконання обов'язків у натурі. За цією вимогою позивача відповідач повинен виконати зобов'язання, що зазначались у договорі. Наприклад, якщо предметом договору між сторонами був запис альбому або випуск тиражу дисків із фонограмою артиста, позивач має право вимагати отримання саме цього результату домовленості. Якщо ж предметом позову є пошкоджене майно, позивач також може вимагати відшкодування збитків у натурі, тобто передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо.

У разі порушення особистих немайнових і майнових прав українським законодавством передбачені адміністративно-­правовий, цивільно-правовий та кримінально-правовий захист прав. Форми захисту залежать від характеру правопорушення. Наприклад, якщо під час опублікування твору було викривлено (змінено) ім'я автора, він може вимагати лише внесення відпо­відних виправлень. Однак часто позивачеві надається право ви­бору форми з можливих для конкретного порушення способів захисту. Приміром, якщо автор зазнав збитків, він має право вимагати як відшкодування їх у повному обсязі, так і стягнення на свою користь прибутку правопорушника, що був ним отриманий унаслідок порушення прав автора. Заходи адміністративної та кримінальної відповідальності застосовуються виключно до фізичних осіб, тоді як позов у порядку цивільного чи господар­ського судочинства може бути на розсуд позивача пред'явлений як громадянам, так і підприємствам, установам, організаціям.    

Як правило із позовом необхідно звертатись у суд за місцем проживання або перебування відповідача. Тож позивачеві необхідно спочатку з'ясувати місцезнаходження порушника.  Для цього можна використовувати офіційну адресу, зазначену на продукції відповідача (наприклад, на компакт-диску), скористатись послугами адресних служб, звернутись із запитом до відповідних установ тощо. У випадку, якщо позивач не знає адреси порушника, слід вказати фактичне місце його перебування на даний час.

Форма та зміст заяви, що подається позивачем повинні відповідати вимогам, встановленим ст. 54 Господарсько-процесуального кодексу України. Зокрема вона має містити:

-  найменування суду, до якого подається заява;

-  найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (місце проживання), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності або індивідуальні ідентифікаційні номери (для фізичних осіб платників податків);

-  зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці;

-  зміст позовних вимог;

-  виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

-  зазначення доказів, що підтверджують позов;

-  обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оскаржуються;

-  законодавство, на підставі якого подається позов;

-  відомості про вжиті заходи досудового врегулювання конфлікту;

-  перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

 

 

Збір доказів. Кожна сторона, що звертається із позовом до суду має у першу чергу підготувати докази. Наприклад, у разі використання авторського твору телеканалом, потрібно мати відеозапис трансляції, під час якої відбувається порушення. Причому запис повинен охоплювати також трансляцію до та після передачі, що є предметом позову. У справі із радіостанцією необхідним є плей-лист із переліком композицій, що передавались в ефір. Якщо неправомірним є публічне виконання твору, не зайвим буде представити у суді відеозапис виконання, афішу, програму чи рекламний плакат, у якому засвідчується виконання авторського твору. Для доведення факту незаконного тиражування друкованої продукції чи фонограм необхідно придбати контрафактні примірники творів та отримати касовий чек.

Звичайно беззаперечним доказом порушення буде визнання самим порушником цього факту. Тож дієвим часто буває листування (можливо електронною поштою) із порушником. Зміст вашого листа-претензії має бути не ультимативним та коректним. У цьому разі порушник не бачить у  вас судової загрози, тож поводячись впевнено нерідко відверто визнає сам факт використання твору, не погоджуючись із деталями. Але саме цього доказу вам і не вистачало для підтвердження своїх звинувачень.  

Інколи під час судового процесу виникає питання: чи справді твір, що є предметом позову, підлягає охороні правом інтелектуальної власності? Щоб бути готовим відповісти на це запитання, потрібно заздалегідь домовитись із фахівцем (мистецтвознавцем, науковцем тощо), що зможе авторитетно підтвердити приналежність твору до категорії науки, літератури чи мистецтва. Доказами також будуть договори та інші угоди, що підписували ви та порушник і умови яких він не дотримався.

Судова система в Україні побудована так, що навіть реєстра­ція­ авторських прав у відповідному органі не забез­печує авторові­ доказової бази щодо визнання за ним авторства на твір. Адже ре­єстрація об'єктів авторських прав, яку здійснює Українське агент­ство з авторських та суміжних прав, відбувається­ без проведення­ жодних перевірок і експертиз щодо авторства віршів, сценаріїв, малюнків та інших об'єктів авторських прав. В основу­ цього під­ходу покладено переконання в тому, що кожен­ автор­ський твір є оригінальним і, на відміну від об'єктів патентного права (винаходів, промислових зразків та ін.), двома авторами не може бути створено двох ідентичних творів літератури, науки чи мистецтва.

У цьому контексті показовим є американське законодавство,  в якому реєстрації авторських прав на твір надається важливе значення. Наявність реєстрації ставить автора в привілейоване стано­вище та не дає правопорушникові можливості в разі виник­нення конфлікту оскаржити в судовому порядку існування цих автор­ських прав. Окрім цього, реєстрація стає гарантом того, що твір захищений авторським правом і, відповідно, треті особи­ по­переджені про відповідальність за його неправомірне ви­користання.­

На відміну від американської, українська модель реєстрації не надає відповідних гарантій авторові. Тож до суду також потрібно надати докази вашого як позивача авторства на твір або документи, на підставі яких вам передані авторські чи суміжні права. Парадоксально, але автори що потерпають від порушення своїх прав як правило самі змушені пройти через процедуру доведення власного авторства на твір. Як наслідок – автори із позивачів фактично перетворюються на відповідачів, а справедливі звинувачення розбиваються об формалістику судового процесу. У цій ситуації будь-які докази вашого авторства можуть стати у пригоді. Корисними доказами можуть стати чернетки із вашими записами, рукописи, ескізи твору, замальовки та ін. Все що може засвідчити етапи вашої роботи над створенням твору. Якщо перо та чорнила у вашій роботі давно замінив комп'ютер, підтвердженням існування авторського твору буде його запис на компакт-диску. Причому носій інформації варто зберігати, не використовуючи його в подальшій роботі та не переглядаючи інформацію, що була вами записана. Тоді у разі конфлікту судові експерти не звинуватять вас у підробці даних. А дата створення компакт-диску буде доказом існування вашого твору на цей момент.

До суду також можуть бути запрошені ваші знайомі, що здатні підтвердити існування твору. Безвідмовно діє старий перевірений метод із листом або бандероллю. У них (залежно від розміру твору) автор має покласти свій доробок та відправити на свою адресу. Одержаний лист або пакунок слід зберігати, не відкриваючи, оскільки розміщений на ньому поштовий штемпель або повідомлення про отримання  із зазначеною датою можна буде використати як доказ існування вашого твору на певну дату.

Якщо ви не хочете чи не можете зберігати копію твору в себе, існує можливість віддати її на депонування у відповідну організацію (авторське товариство, агентство з авторських та суміжних прав тощо) або засвідчити існування твору в нотаріуса. У разі, якщо ви плануєте використовувати твір закордоном, не зайвим буде зареєструвати його у Відділі авторських прав Бібліотеки Конгресу США.

 

Матеріал опубліковано:

Захист інтелектуальної власності в шоу-бізнесі. – К.: ВАІТЕ, 2009. –  С. 173-177

 

Категорія: Корисні поради | Додав: cognos (07.07.2009)
Переглядів: 1657
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Новинки
Експрес-курс "Авторське право"

Відеоурок "Географічне зазначення походження товарів"

Календар