Зразок заяви про усунення перешкод перебуванню преси на відкритому судовому процесі
БЛАНК редакції Голові Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області п. П. П. м. Павлоград вул. Дніпровська, 135 головного редактора видання «Наша газета» (ініціали, прізвище) (адреса) Шановний П. П.! В провадженні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області є кримінальна справа за обвинуваченням О. Г. у скоєнні злочину, що його передбачає частина 1 статті 213 Кримінального кодексу України. Розгляд справи триває. Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про судоустрій», розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених у процесуальному законі. Учасники судового розгляду та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки, здійснювати в залі судового засідання фото-та кінозйомку, теле-, відео-, звукозапис з застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювати судове засідання лише з дозволу суду, згідно з порядком, встановленим у процесуальному законі. Відповідно до частини 1 статті 20 Кримінально-процесуального кодексу України, розгляд справ у всіх судах є відкритий, якщо це не суперечить інтересам охорони державної таємниці. Основним правом та обов’язком засобів масової інформації є те, що вони мають повідомляти громадськості про події, які відбуваються в суспільному житті. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про інформацію», всі громадяни, юридичні особи та державні органи мають право на інформацію, а це передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, потрібних їм для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів, виконання завдань і функцій. Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», свобода слова і вільне вираження у друкованій формі своїх поглядів і переконань, що їх гарантує Конституція України, означають право кожного громадянина вільно і незалежно шукати, одержувати, фіксувати, зберігати, використовувати і поширювати будь-яку відкриту за режимом доступу інформацію за допомогою друкованих засобів масової інформації. Крім того, пункт 6 Постанови спільного розширеного засідання Президії Верховного Суду України, Президії Ради суддів України та колегії Державної судової адміністрації України від 18.02.2005 року № 2 «Про стан здійснення судочинства у 2004 році і завдання на 2005 рік» зобов’язує голів апеляційних та місцевих судів «забезпечити висвітлення в засобах масової інформації ролі та значення судів, завдань, які стоять перед ними, й існуючих у них проблем; із метою збереження прозорості судочинства надавати засобам масової інформації можливість своєчасно інформувати громадськість про діяльність судів і відповідно до норм чинного законодавства висвітлювати судові процеси та транслювати судові засідання». Незважаючи на викладені вимоги законодавства України, позицію Верховного Суду України та органів суддівського самоврядування, кореспондентку видання «Наша газета» М. М. 20 червня 2008 року не допустили до зали судового засідання Павлоградського міськрайонно-го суду, де відбувався розгляд кримінальної справи за обвинуваченням Г. Г. у скоєнні злочину, що його передбачає частина 1 статті 213 Кримінального кодексу України. Далі описано, за яких обставин стався інцидент. 20.06.2008 року кореспондентка видання «Наша газета» М. М. прийшла до зали судового засідання Павлоградського міськрайонно-го суду, щоб отримати інформацію про розгляд згаданої кримінальної справи, оскільки вона має великий резонанс у Західно-Донбаському регіоні, стосується до суспільно важливих проблем боротьби з тіньовим бізнесом, пов’язаним з металобрухтом. Однак суддя О. О., який розглядав справу, в грубій формі почав вимагати, щоб журналістка покинула залу судового засідання, мотивуючи свою вимогу тим, що він «не довіряє пресі» і цього, на його думку, досить для видалення журналіста з зали судового засідання. Виявляючи повагу до суду, М. М. підкорилася вимозі судді і покинула судову залу. Проте ми не можемо погодитися з діями судді, які не ґрунтуються на законодавстві України, і звертаємося до Вас з цим листом, щоб не допустити порушення прав журналістів у майбутньому. Вказана судова справа, як ми вже зазначали, викликає великий суспільний резонанс. Висвітлення її судового розгляду матиме велике значення для подолання негативних явищ у сфері обігу металобрухту і допоможе не тільки поінформувати громадськість про притягнення винних осіб до відповідальності за конкретні протиправні діяння, а й попередити такі порушення закону в майбутньому. Крім того, репортаж з зали судового засідання — це ознака прозорості здійснення судочинства в Україні. В разі дотримання вимог законодавства України, він може сприяти зміцненню авторитету судової влади і продемонструвати суспільству її неупередженість та незалежність. Зважаючи на викладене, а також на те, що вказана інформація, потрібна для провадження професійної журналістської діяльності, має велике суспільне значення і буде використана в інтересах суспільства — для підготовки судового репортажу, ПРОСИМО: 1. Не створювати перешкод доступу журналістів до зали відкритих судових засідань. 2. Не забороняти журналістці М. М. бути присутньою в залі судового засідання під час розгляду кримінальної справи за обвинуваченням Г. Г. у скоєнні злочину, що його передбачає частина 1 статті 213 Кримінального кодексу України. 3. Повідомити нам письмово про прийняте рішення з приводу викладеного в цьому листі. З повагою, Головний редактор «____ »_______________________ 2008 року
Додаток 2 Структура судової системи в Україні (станом на березень 2009 року) [17]
Верховний суд України
Палата в цивільних справах Палата в кримінальних справах Палата в адміністративних справах Палата в господарських справах
Вищий Адміністративний суд України Вищий господарський суд Апеляційні суди Місцеві суди
Додаток 3 Глосарій[18] Автор — фізична особа, яка працювала над твором. Адвокат — 1) особа з вищою юридичною освітою, що відповідно до Закону України «Про адвокатуру» склала кваліфікаційний іспит і отримала свідоцтво на право провадження адвокатської діяльності; 2) захисник обвинуваченого в кримінальному процесі; 3) учасник цивільного процесу на боці однієї зі сторін. Адміністративна справа — переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому принаймні однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який виконує владні управлінські функції. Амністія — здійснюване актом верховної влади часткове або повне звільнення засуджених від покарання. Застосовують до осіб, що визнали (визнають) себе винними у скоєному злочині. На застосування амністії потрібна згода особи. Апеляція — оскарження до вищої судової інстанції з метою перевірки законності (обґрунтованості) щойно прийнятого рішення місцевого суду чи ухвали. Банкрутство — неспроможність юридичної особи (суб’єкта підприємницької діяльності) задовольнити протягом встановленого терміну вимоги кредиторів і виконати зобов’язання перед бюджетом. Вбивство — передбачений у кримінальному законі склад злочину, який полягає в неправомірному навмисному чи необережному позбавленні життя іншої особи. Визнання позову — повне чи часткове визнання з боку відповідача поданого на нього позову, підстава для початку переговорів між сторонами та укладення мирової угоди. Вирок суду — судове рішення в кримінальній справі. Гідність — самооцінка соціальних і моральних рис особи як члена суспільства. Господарське судочинство — спосіб розв’язання майнових та пов’язаних з ними немайнових спорів між юридичними особами та суб’єктами господарської діяльності. Дифамація — поширення недостовірної інформації, яка псує репутацію особи (фізичної чи юридичної ) або ганьбить її честь та гідність. Ділова репутація — суспільна оцінка трудових, професійних, бізнесових рис особи у виконанні взятих на себе зобов’язань, почуття відповідальності за виконану роботу.
Достовірна інформація — інформація, що не викликає сумніву, точна, цілком правильна. додатки Звинувачення — притягнення до кримінальної відповідальності за встановленим у законі порядком. Зловживання владою (посадовим становищем) — дія особи, що має владно-розпорядчі повноваження і навмисно, з корисливих мотивів, іншої особистої зацікавленості або в інтересах третіх осіб використовує своє посадове становище всупереч інтересам служби, якщо це завдає істотної шкоди державним, громадським інтересам або інтересам та правам окремих фізичних чи юридичних осіб, які (інтереси та права) є під охороню закону. Зловживання владою підпадає під кримінальне покарання. Злочин — передбачена в кримінальному законі суспільно небезпечна дія чи бездіяльність. Злочинне недбальство — форма вини, коли винна особа не передбачає можливості суспільно небезпечних наслідків своєї дії чи бездіяльності, хоч мала б і могла б передбачити, якби була обачлива. Злочинна самовпевненість — форма вини, коли винна особа передбачає можливість суспільно небезпечних наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно сподівається, що їх вдасться уникнути. Корупція — діяльність уповноважених виконувати державні функції осіб, спрямована на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг чи інших переваг. Суб’єктами корупції можуть бути лише державні службовці, народні депутати України та депутати рад усіх рівнів. Крадіжка — передбачений у кримінальному кодексі злочин, що виявляється в таємному викраденні майна будь-якої форми власності. Кримінальна справа — провадження, що його здійснює орган до-судового слідства чи суду на підставі заяви потерпілого за обвинуваченням особи (групи осіб) у скоєнні дії (бездіяльності), що підпадає під кримінальне покарання. Моральна шкода — втрати немайнового характеру внаслідок фізичних чи моральних страждань або інших негативних явищ, яких зазнала фізична особа внаслідок незаконних дій або бездіяльності інших осіб: 1) вимушені зміни в житті фізичної особи, що сталися через поширення про неї недостовірної інформації; 2) додаткові зусилля, яких особа була змушена вжити, щоб відновити свою ділову репутацію чи добре ім’я. Недостовірна інформація — неточна інформація, така, що викликає сумнів. Обвинувачений — особа, якій орган досудового слідства висунув обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого в кримінальному законодавстві. Оцінне судження — твердження, в якому особа (автор) висловлює власну позицію чи ставлення до подій, фактів чи чиєїсь поведінки. Підприємницька діяльність — провадження бізнесу, пов’язаного з виробництвом матеріальних благ чи наданням послуг, на власний комерційний ризик. Підсудність справи — встановлене у законі місце судового розгляду справи (цивільної, кримінальної, адміністративної та господарської). За загальним правилом, підсудність більшості спорів визначає місце перебування відповідача чи місце положення нерухомого майна. Пограбування — передбачений у Кримінальному кодексі України злочин, що полягає у відкритому викраденні майна будь-якої форми власності. Право на відповідь — право особи спростувати поширену про неї недостовірну інформацію на шпальтах газети або в теле- чи ра-діоефірі. Правопорушення — антисуспільне діяння, що завдає шкоди суспільству і підлягає покаранню за законом. Приватність — право особи залишатися на самоті. Псевдонім — вигадане ім’я, яке обрав автор для позначення свого авторства. Публічна особа — 1) особа, яка втягнула себе сама чи виявилася втягнутою в суспільні процеси чи скандали; 2) особа, чиє ім’я впізнає одразу велика кількість осіб. Рішення суду — судове рішення в цивільній чи господарській справі. Розбій — передбачений у Кримінальному кодексі злочин, який полягає в нападі (чи в загрозі застосування нападу) з метою заво-лодіння майном іншої особи (фізичної чи юридичної), поєднаному з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, що стала жертвою нападу. Судова влада — влада, реалізована через здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства. Суспільно значуща інформація — інформація про якість функціонування влади, посадових осіб та бізнесу, яку суспільство має право знати. Форми вини — 1) умисел (прямий, непрямий); 2) необережність (злочинне недбальство і злочинна самовпевненість).
Цивільна справа — судове провадження за позовом про захист порушеного права чи законного інтересу. додатки Честь — суспільна оцінка моральних і духовних рис людини. Шахрайство — передбачений у Кримінальному кодексі злочин, що полягає в заволодінні майном чи набутті права на майно через обман чи зловживання довірою. Юридична особа — організаційно-адміністративне чи організаційно-виробниче утворення відповідно до встановленого в законі порядку для виконання визначених у статуті (положенні) функцій. Характерні ознаки: наявність трудового колективу, рахунку в банку, печатки, штампу, самостійного балансу.
Новинки
Експрес-курс "Авторське право"
Відеоурок "Географічне зазначення походження товарів"